1. Словник української мови в 11 томах

потеліпати

ПОТЕЛІПА́ТИ, а́ю, а́єш, док., розм.

1. Теліпати якийсь час; потрясти.

Він потеліпав скринькою в повітрі, щоб чуть було стукання того, що було в її середині (Фр., VIII, 1952, 16);

Тадик потеліпав термосом, у якому замість кави булькотіла самогонка (Тют., Вир, 1964, 428).

2. у сполуч із сл. язиком. Балакати, теревенити якийсь час.

— Ну, ти, потеліпай мені язиком… — для годиться нагримав Семен (Ле, Хмельницький, І, 1957, 92).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. потеліпати — потеліпа́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. потеліпати — -аю, -аєш, док., розм. 1》 Теліпати якийсь час; потрясти. 2》 у сполуч. зі сл. язиком. Балакати, теревенити якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. потеліпати — ПОТЕЛІПА́ТИ, а́ю, а́єш, док., розм. 1. Теліпати якийсь час; потрясти. Він потеліпав скринькою в повітрі, щоб чуть було стукання того, що було в її середині (І. Словник української мови у 20 томах