потемок
ПО́ТЕМОК, мку, ч., розм. Те саме, що те́мрява.
[Олекса:] Надворі такий потемок, що хіба вгледиш… (Сміл., Сад, 1952, 346).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- потемок — по́темок іменник чоловічого роду темрява розм. Орфографічний словник української мови
- потемок — див. темрява Словник синонімів Вусика
- потемок — -мку, ч., розм. Те саме, що темрява. Великий тлумачний словник сучасної мови
- потемок — ПО́ТЕМОК, мку, ч. Те саме, що те́мрява. [Олекса:] Надворі такий потемок, що хіба вгледиш... (Л. Смілянський). Словник української мови у 20 томах
- потемок — ТЕ́МРЯВА (відсутність світла, освітлення), ПІ́ТЬМА́, ТЕМНОТА́, МО́РОК, ТЬМА, ТІНЬ, ЧОРНОТА́, ТЕ́МІНЬ розм., ПО́ТЕМКИ мн., розм., ПО́ТЕМОК розм., ПО́МЕРКИ мн., розм., ПО́МЕРК розм., ТІ́НЯВА розм., СУТЕ́МРЯВА заст.; МЛА (ІМЛА́) (неосвітлений простір). Словник синонімів української мови
- потемок — По́темок, мку м. Темнота. Оскресни Боян, світлий наш співаче, чому так довго в потемку ночуєш? Федьк. І. 26. Словник української мови Грінченка