1. Словник української мови в 11 томах

потерплий

ПОТЕ́РПЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до поте́рпти, поте́рпнути.

Мадам Шило та ігуменша улесливо осміхались до нього покривленими, потерплими з переляку губами (Гончар, Таврія, 1952, 135).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. потерплий — поте́рплий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. потерплий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до потерпти, потерпнути. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. потерплий — ПОТЕ́РПЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до поте́рпти, поте́рпнути. Мадам Шило та ігуменша улесливо осміхались до нього покривленими, потерплими з переляку губами (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах