1. Словник української мови в 11 томах

потеруха

ПОТЕРУ́ХА, и, ж., збірн., розм. Те саме, що по́терть.

Потеруха висипалась з цигарки на землю (Коцюб., II, 1955, 378);

Гнат вийняв засмальцьований блокнотик, розгорнув його, з-поміж листочків посипалися крихти і тютюнова потеруха (Тют., Вир, 1964, 33);

Гречук видобув з кишені кілька потовчених цурупалок тютюнового бадилля, домішав потерухи з хмелю.. і набив шкарубким пальцем просмалену люлечку (Кучер, Дорога.., 1958, 150).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. потеруха — потеру́ха іменник жіночого роду збірн., розм. Орфографічний словник української мови
  2. потеруха — див. залишок Словник синонімів Вусика
  3. потеруха — -и, ж., збірн., розм. Те саме, що потерть. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. потеруха — ПОТЕРУ́ХА, и, ж., збірн., розм. Те саме, що по́терть. Потеруха висипалась з цигарки на землю (М. Коцюбинський); Гнат вийняв засмальцьований блокнотик, розгорнув його, з-поміж листочків посипалися крихти і тютюнова потеруха (Григорій Тютюнник)... Словник української мови у 20 томах
  5. потеруха — ПО́ТЕРТЬ (подрібнені перев. тертям часточки чогось), ПОТЕРУ́ХА розм., ТРИ́ННЯ розм., ТРИ́НА діал., ПО́ТРУХ діал. Безперервною стрічкою сунулась по жолобу зелена маса качанистої в пащу силосорізки, що з дивовижною швидкістю обертала її на потерть (С. Словник синонімів української мови