потесати
ПОТЕСА́ТИ, ешу́, е́шеш, док., перех.
1. Обтесати все або багато чого-небудь.
Хата будувалася швидко. Гоблик купив у циган вальки, за дерево заплатив на корені, а люди задарма зрубали, потесали і додому привезли (Томч., Жменяки, 1964, 69);
Будувати його Бразду було не так вже важко — ліс він мав, купу в нього брав не один десяток людей. Тільки Бразд крикнув — всі вони з’явились: нарубали лісу, потесали, склали, вивершили, перекрили, накрили — добрий терем мав тепер Бразд (Скл., Святослав, 1959, 90).
2. Тесати якийсь час.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- потесати — потеса́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- потесати — -ешу, -ешеш, док., перех. 1》 Обтесати все чи багато чого-небудь. 2》 Тесати якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
- потесати — ПОТЕСА́ТИ, ешу́, е́шеш, док., що. 1. Обтесати все або багато чого-небудь. Гоблик купив у циган вальки, за дерево заплатив на корені, а люди задарма зрубали, потесали і додому привезли (М. Словник української мови у 20 томах
- потесати — Потеса́ти, -шу́, -шеш гл. 1) Потесать нѣкоторое время. 2) Обтесать, вытесать (во множествѣ). Словник української мови Грінченка