потогінний
ПОТОГІ́ННИЙ, а, е.
1. Який спричиняє посилене виділення поту.
Квітки нагідок вживають як сечогінний та потогінний засіб (Хлібороб Укр., 7, 1968, 46);
// у знач. ім. потогі́нне, ного, с. Лікарський засіб, який спричиняє посилене виділення поту.
2. перен., рідко. Який забирає багато сил.
Робота була такою потогінною, що ввечері робітники падали від виснаження (Минко, Вибр., 1952, 427).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- потогінний — потогі́нний прикметник Орфографічний словник української мови
- потогінний — -а, -е. 1》 Який спричиняє посилене виділення поту. || у знач. ім. потогінне, -ного, с. Лікарський засіб, який спричиняє посилене виділення поту. 2》 перен., рідко. Який забирає багато сил. Великий тлумачний словник сучасної мови
- потогінний — ПОТОГІ́ННИЙ, а, е. 1. Який спричиняє посилене виділення поту. Квітки нагідок вживають як сечогінний та потогінний засіб (з наук. літ.); // у знач. ім. потогі́нне, ного, с. Лікарський засіб, який спричиняє посилене виділення поту. 2. перен., рідко. Словник української мови у 20 томах