1. Словник української мови в 11 томах

поточений

ПОТО́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до поточи́ти¹ .

Добре поточені ножі; Після тісного кабінету, після пахощів од цвілі на старих книжках, поточених шашлями, після міської душної куряви степи здалися йому земним раєм (Н.-Лев., І, 1956, 407);

В ніс гостро ударило морозним повітрям і запахом поточеної мишами соломи (Збан., Єдина, 1959, 47);

*Образно. Тільки іноді, темної ночі,.. закрадався сум у Мотрину душу й, як у жмені, зжимав [стискав] гірким життям поточене серце… (Мирний, І, 1949, 361).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поточений — пото́чений дієприкметник наточений Орфографічний словник української мови
  2. поточений — див. гострий Словник синонімів Вусика
  3. поточений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до поточити I. || поточено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. поточений — ПОТО́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до поточи́ти¹. Добре поточені ножі; Після тісного кабінету, після пахощів од цвілі на старих книжках, поточених шашлями, після міської душної куряви степи здалися йому земним раєм (І. Словник української мови у 20 томах