1. Словник української мови в 11 томах

потривати

ПОТРИВА́ТИ, а́ю, а́єш, док., розм.

1. Тривати якийсь час.

Коли б потривала погода весь місяць, бо як згадаю торішній осінній вітер, то аж страх обіймає (Коцюб., III, 1956, 155);

// безос.

— Виджу, що Олена не має нічого доброго на думці, і побачите, що не потриває довго, а вона внесе нам нещастя в дім! (Коб., II, 1956, 316).

2. заст. Постривати.

— Ні, Марусенько, потривай ще матері об мені говорити (Кв.-Осн., II, 1956, 50);

Наш вік біжить, не скажеш: потривай, І Білочка свого діждала — Старенька і беззуба стала (Гл., Вибр., 1951, 109);

— Чого ж се ти одбивсь од свого товариства? — Потривай, пане гетьмане, розкажу все по ряду; дай перше промочити гортань (П. Куліш, Вибр., 1969, 90).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. потривати — потрива́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. потривати — -аю, -аєш, док., розм. 1》 Тривати якийсь час. || безос. 2》 заст. Постривати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. потривати — ПОТРИВА́ТИ, а́ю, а́єш, док., розм. 1. Тривати якийсь час. Коли б потривала погода весь місяць, бо як згадаю торішній осінній вітер, то аж страх обіймає (М. Коцюбинський); // безос. Словник української мови у 20 томах
  4. потривати — ПОСТРИВА́Й (ПОСТРИВА́ЙТЕ) (ужив. як застереження, заперечення, погроза тощо), ПОЧЕКА́Й (ПОЧЕКА́ЙТЕ), ЗАЖДИ́ (ЗАЖДІ́ТЬ), ПОСТІ́Й (ПОСТІ́ЙТЕ) розм. рідше, ПОТРИВА́Й (ПОТРИВА́ЙТЕ) заст. Словник синонімів української мови
  5. потривати — Потрива́ти, -ва́ю, -ва́єш; потрива́й, -ва́йте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. потривати — Потрива́ти, -ва́ю, -єш гл. Погодить, повременить, подождать. Потривайте, я вам ще й не так зроблю. Ком. II. 8. Ось потривай лиш, — я тут брод знаю. ЗОЮР. I. 301. Словник української мови Грінченка