1. Словник української мови в 11 томах

потрубити

ПОТРУБИ́ТИ, трублю́, тру́биш; мн. потру́блять; док. Трубити (у 1-4 знач.) якийсь час.

Машина.. спинилась перед під’їздом особняка. Шурка Понеділок гучно і протяжно потрубив у клаксон (Смолич, V, 1959, 761).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. потрубити — потруби́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. потрубити — -трублю, -трубиш; мн. потрублять; док. Трубити (у 1-4 знач.) якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. потрубити — ПОТРУБИ́ТИ, трублю́, тру́биш; мн. потру́блять; док. Трубити (у 1–4 знач.) якийсь час. Машина .. спинилась перед під'їздом особняка. Шурка Понеділок гучно і протяжно потрубив у клаксон (Ю. Смолич). Словник української мови у 20 томах