1. Словник української мови в 11 томах

потруїти

ПОТРУЇ́ТИ, ую́, у́їш, док., перех.

1. Умертвити отрутою всіх або багатьох.

[Вівдя:] Як вже й діти, борони боже, підуть упоперек родителям, то краще їх маленькими потруїти!.. (Кроп., II, 1958, 128);

[Устя:] Не ножем, так потрую вас усіх увечері, сама отруюся, а знущань над нами більше не буде (Собко, П’єси, 1958, 22).

2. Зробити отруйним, просочити отрутою все або багато чого-небудь, більшу частину чогось.

— Не знать що вигадують: буцімто турки колодязі потруїли (Кв.-Осн., II, 1956, 126);

— Скажи своїм господарям, нехай облишать свої діла мерзенні. Навіщо воду потруїли в криницях? (Рибак, Переясл. Рада, 1953, 164).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. потруїти — потруї́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. потруїти — -ую, -уїш, док., перех. 1》 Умертвити отрутою всіх чи багатьох. 2》 Зробити отруйним, просочити отрутою все чи багато чого-небудь, більшу частину чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. потруїти — ПОТРУЇ́ТИ, ую́, у́їш, док., кого, що. 1. Умертвити отрутою всіх або багатьох. [Вівдя:] Як вже й діти, борони боже, підуть упоперек родителям, то краще їх маленькими потруїти!.. (М. Словник української мови у 20 томах
  4. потруїти — Потруї́ти, -трую́, -тру́їш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. потруїти — Потруїти, -трую, -їш гл. Отравить (многихъ). Словник української мови Грінченка