потурбований
ПОТУРБО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до потурбува́ти;
// потурбо́вано, безос. присудк. сл.
— Прийшло до бійки, кількох жандармів потурбовано (Фр., IV, 1950, 312).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- потурбований — потурбо́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- потурбований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до потурбувати. || потурбовано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- потурбований — ПОТУРБО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до потурбува́ти. Тарас схрапнув, наче потурбований у сні (В. Винниченко); // потурбо́вано, безос. пред. – Прийшло до бійки, кількох жандармів потурбовано (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
- потурбований — Потурбо́ваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)