1. Словник української мови в 11 томах

потуречуватися

ПОТУРЕ́ЧУВАТИСЯ і ПОТУ́РЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПОТУРЕ́ЧИТИСЯ і ПОТУ́РЧИТИСЯ, чуся, чишся, док., заст. Приймати турецьку (мусульманську) віру.

[Маруся:] Я потуречилась.. Я мусила потуречитись, бо я ж невольниця, бо я ж куплена на базарі за гроші (Н.-Лев., II, 1956, 454);

Недовірок християнський, Що був тридцять літ у неволі,.. Потурчився, побусурманився Для панства великого (Укр.. думи.., 1955, 39);

Так треба ж у хату, а уявись у хаті, то і тітка, і Катря сплеснуть руками, наче ти тричі потурчився (Вовчок, VI, 1956, 305).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. потуречуватися — потуре́чуватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. потуречуватися — -ується, недок. Пас. до потуречувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. потуречуватися — ПОТУРЕ́ЧУВАТИСЯ, ПОТУ́РЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПОТУРЕ́ЧИТИСЯ, ПОТУ́РЧИТИСЯ, чуся, чишся, док., заст. Приймати турецьку (мусульманську) віру. [Маруся:] Я потуречилась .. Я мусила потуречитись, бо я ж невольниця, бо я ж куплена на базарі за гроші (І. Словник української мови у 20 томах