потурнак
ПОТУРНА́К, а́, ч., заст., зневажл. Потуречений чоловік.
— Торік восени рушив наш батько через море,.. і пішли вздовж турецьких берегів.. Потурнаки та звільнені бранці вказували нам путь (Тулуб, Людолови, І, 1957, 61).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- потурнак — Потурна́к: — потуреченний чоловік [43] Словник з творів Івана Франка
- потурнак — потурна́к іменник чоловічого роду, істота іст. Орфографічний словник української мови
- потурнак — див. зрадник Словник синонімів Вусика
- потурнак — -а, ч., заст., зневажл. Потуречений чоловік. Великий тлумачний словник сучасної мови
- потурнак — ПОТУРНА́К, а́, ч., заст., зневажл. Потуречений чоловік. – Торік восени рушив наш батько через море, .. і пішли вздовж турецьких берегів .. Потурнаки та звільнені бранці вказували нам путь (З. Тулуб). Словник української мови у 20 томах
- потурнак — Потурна́к, -ка́; -наки́, -кі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- потурнак — Потурнак, -ка м. Ренегатъ (отуречившійся). Желех. Словник української мови Грінченка