1. Словник української мови в 11 томах

потюпачити

ПОТЮПА́ЧИТИ, чу, чиш, док., розм. Те саме, що потю́пати.

Загін потюпачив до центру села (Гончар, II, 1959, 12);

Сивоок.. похмуро потюпачив слідом за возом (Загреб., Диво, 1968, 158).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. потюпачити — потюпа́чити дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. потюпачити — -чу, -чиш, док., розм. Те саме, що потюпати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. потюпачити — ПОТЮПА́ЧИТИ, чу, чиш, док., розм. Те саме, що потю́пати. Загін потюпачив до центру села (О. Гончар); Сивоок .. похмуро потюпачив слідом за возом (П. Загребельний). Словник української мови у 20 томах