1. Словник української мови в 11 томах

потіпака

ПОТІПА́КА, и, ч. і ж., лайл. Те саме, що потіпа́ха.

Старий потіпака Глядить-глядить, поки з носа Потече кабака… (Гл., Вибр., 1957, 263).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. потіпака — потіпа́ка іменник чоловічого або жіночого роду, істота лайл. Орфографічний словник української мови
  2. потіпака — див. повія; розпусник Словник синонімів Вусика
  3. потіпака — -и, ч. і ж., лайл. Те саме, що потіпаха. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. потіпака — ПОТІПА́КА, и, ч. і ж., лайл. Те саме, що потіпа́ха. Старий потіпака Глядить-глядить, поки з носа Потече кабака... (Л. Глібов). Словник української мови у 20 томах
  5. потіпака — РОЗПУ́СНИК (розпусний чоловік), РОЗПУ́ТНИК, БЕЗПУ́ТНИК розм., ПОТІПА́ХА (ПОТІПА́КА) лайл.; ГРІХОВО́ДНИК розм., ГРІХОВО́ДА розм., БА́ХУР лайл., БЛУДНИ́К заст. (той, хто веде розпусне статеве життя). Словник синонімів української мови
  6. потіпака — Потіпа́ка, -ки ж. 1) = потіпаха 1. Оці ще мені потіпаки! і де їх нечиста мати носила. Харьк. у. 2) Обѣдъ, состоящій изъ одного только борща. Борз. у. Словник української мови Грінченка