потішений
ПОТІ́ШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до поті́шити.
Семен танцював з Гапкою, своєю зарученою; сьогодні він був трохи потішений, — Гапка поговорила з ним «по добрості» (Л. Укр., III, 1952, 564);
Клим пішов, не дуже потішений новою зустріччю з Лідією (Горький, Життя К. Самгіна, перекл. Хуторяна, II, 1952, 442).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me