потішений

ПОТІ́ШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до поті́шити.

Семен танцював з Гапкою, своєю зарученою; сьогодні він був трохи потішений, — Гапка поговорила з ним «по добрості» (Л. Укр., III, 1952, 564);

Клим пішов, не дуже потішений новою зустріччю з Лідією (Горький, Життя К. Самгіна, перекл. Хуторяна, II, 1952, 442).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. потішений — поті́шений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. потішений — див. задоволений Словник синонімів Вусика
  3. потішений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до потішити. || потішено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. потішений — ПОТІ́ШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до поті́шити. Семен танцював з Гапкою, своєю зарученою; сьогодні він був трохи потішений, – Гапка поговорила з ним “по добрості” (Леся Українка); Клим пішов, не дуже потішений новою зустріччю з Лідією (М. Горький). Словник української мови у 20 томах