1. Словник української мови в 11 томах

поукісний

ПОУКІ́СНИЙ, а, е, с. г. Стос. до періоду після косовиці.

Розроблено агротехніку пожнивних і поукісних посівів льону-довгунця (Техн. культ., 1956, 6).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поукісний — поукі́сний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. поукісний — -а, -е, с. г. Стос. до періоду після косовиці. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поукісний — ПОУКІ́СНИЙ, а, е, с. г. Стос. до періоду після косовиці. Розроблено агротехніку пожнивних і поукісних посівів льону-довгунця (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах