1. Словник української мови в 11 томах

пофарбування

ПОФАРБУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. пофарбува́ти.

Властивий дереву темно-сірий колорит будівлі [гуцулів] не порушується ні побілками, ні пофарбуванням (Дерев. зодч. Укр., 1949, 14);

Для пофарбування вовни селяни виготовляли з різних рослин та червецю барвники, які давали м’які приємні кольори (Нар. тв. та етн., 2, 1961, 93).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пофарбування — пофарбува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. пофарбування — -я, с. Дія за знач. пофарбувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пофарбування — ПОФАРБУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. пофарбува́ти. Властивий дереву темно-сірий колорит будівлі [гуцулів] не порушується ні побілками, ні пофарбуванням (з наук. літ.); Для пофарбування вовни селяни виготовляли з різних рослин та червецю барвники, які давали м'які приємні кольори (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах