похвастати
ПОХВА́СТАТИ, аю, аєш, док.
1. Висловитися про себе, про близьку людину, про свої або її успіхи, досягнення, вчинки з хвастощами.
Наші по крові бродили,.. Щоб швидше поспішить к Енею Похвастать храбростю [хоробрістю] своєю (Котл., І, 1952, 227);
— Навіщо ти вигадуєш різні неймовірні пригоди, яких ніколи насправді з тобою не бувало? Ти любиш похвастати (Донч., VI, 1957, 409).
2. Хвастати якийсь час.
А не вік же дівкою гуляти: треба погуляти, .. похвастати! (Григ., Вибр., 1959, 100).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- похвастати — похва́стати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- похвастати — -аю, -аєш, док. 1》 Висловитися про себе, про близьку людину, про свої чи її успіхи, досягнення, вчинки з хвастощами. 2》 Хвастати якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
- похвастати — ПОХВА́СТАТИ, аю, аєш, док. 1. Висловитися про себе, про близьку людину, про свої або її успіхи, досягнення, вчинки з хвастощами. Наші по крові бродили, .. Щоб швидше поспішить к Енею Похвастать храбростю [хоробрістю] своєю (І. Словник української мови у 20 томах
- похвастати — ХВАЛИ́ТИСЯ ким, чим і з спол. щ о (хвалити себе, щось своє, своїх близьких), ПОХВАЛЯ́ТИСЯ, ВИХВАЛЯ́ТИСЯ підсил., ХВА́СТАТИ підсил., ХВА́СТАТИСЯ підсил., СЛА́ВИТИСЯ розм., ФАНФАРО́НИТИ розм.; КОЗИРЯ́ТИ розм. (виставляти як свою перевагу). — Док. Словник синонімів української мови