похихотіти
ПОХИХОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, док., розм. Хихотіти якийсь час.
Гостра, неспокійна Палажка таки й ненавидить Михайла. Якийсь уже він поважний дуже: ні похихотіти з ним, ні попустувати (Тесл., З книги життя, 1949, 102).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- похихотіти — похихоті́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- похихотіти — -очу, -отиш, док., розм. Хихотіти якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
- похихотіти — ПОХИХОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, док., розм. Хихотіти якийсь час. Гостра, неспокійна Палажка таки й ненавидить Михайла. Якийсь уже він поважний дуже: ні похихотіти з ним, ні попустувати (А. Тесленко). Словник української мови у 20 томах