похльоскування
ПОХЛЬО́СКУВАННЯ, я, с. Дія за знач. похльо́скувати і звуки, утворювані цією дією.
Ще здалеку чує Петру тупіт кінських копит, вигуки циганів, похльоскування батога (Чаб., Балкан. весна, 1960, 336).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- похльоскування — похльо́скування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- похльоскування — -я, с. Дія за знач. похльоскувати і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
- похльоскування — ПОХЛЬО́СКУВАННЯ, я, с. Дія за знач. похльо́скувати і звуки, утворювані цією дією. Ще здалеку чує Петру тупіт кінських копит, вигуки циганів, похльоскування батога (М. Чабанівський). Словник української мови у 20 томах