похлюпати
ПОХЛЮ́ПАТИ, аю, аєш, док.
1. перех. Захлюпати багато чого-небудь; хлюпнути на щось у кількох або багатьох місцях.
2. неперех. Хлюпати якийсь час. Дощ похлюпав і перестав.
3. неперех., розм. Піти, поїхати, хлюпаючи.
Сергій звернув із залюдненого по-весняному тротуару й похлюпав просто нерівним бруком (Епік, Тв., 1958, 204).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- похлюпати — похлю́пати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- похлюпати — -аю, -аєш, док. 1》 перех. Захлюпати багато чого-небудь; хлюпнути на щось у кількох чи багатьох місцях. 2》 неперех. Хлюпати якийсь час. 3》 неперех., розм. Піти, поїхати, хлюпаючи. Великий тлумачний словник сучасної мови
- похлюпати — ПОХЛЮ́ПАТИ, аю, аєш, док. 1. кого, що. Захлюпати багато чого-небудь; хлюпнути на щось у кількох або багатьох місцях. 2. Хлюпати якийсь час. Дощ похлюпав і перестав. 3. розм. Піти, поїхати, хлюпаючи. Сергій звернув із залюдненого по-весняному тротуару й похлюпав просто нерівним бруком (Г. Епік). Словник української мови у 20 томах