1. Словник української мови в 11 томах

похмарити

ПОХМА́РИТИ, ить, док., безос.

1. З’явитися на небі, затягти небо (про хмари); нахмарити.

— У річок, як і в людей, час від часу змінюється настрій. Ясно — голубіють, похмарить — темніють… (Гончар, III, 1959, 233);

Надворі похмарило.., накинувши на плечі плащ-дощовик, вийшов [Генріх Граббе] на балкон (Чорн., Визвол. земля, 1950, 23).

2. Хмарити якийсь час.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. похмарити — похма́рити дієслово доконаного виду безос. Орфографічний словник української мови
  2. похмарити — -ить, док., безос. 1》 З'явитися на небі, затягти небо (про хмари); нахмарити. 2》 Хмарити якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. похмарити — ПОХМА́РИТИ, ить, док., безос. 1. З'явитися на небі, затягти небо (про хмари); нахмарити. – У річок, як і в людей, час від часу змінюється настрій. Ясно – голубіють, похмарить – темніють... (О. Гончар); Надворі похмарило.. Словник української мови у 20 томах
  4. похмарити — Похмари́ти, -рю́, -ри́ш гл. Помрачить, закрыть тучами. Половину сонця-місяця похмарило. АД. І. 197. --------------- Похмарити, -рить гл. безл. = нахмарити. Сонце було вияснилось, а потім уп'ять нахмарило. Богод. у. Словник української мови Грінченка