похресниця
ПОХРЕ́СНИЦЯ, і, ж. Жін. до похре́сник.
— Минеться?! — обурився Магера. — Та я не тому, що Домінка моя похресниця, але що се за спосіб? Чотири роки зводив [Ланович] дівчину, а тепер бере Милянову! (Мак., Вибр., 1954, 196).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- похресниця — похре́сниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- похресниця — Те саме, що хрещена донька Словник церковно-обрядової термінології
- похресниця — -і. Жін. до похресник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- похресниця — ПОХРЕ́СНИЦЯ, і, ж. Жін. до похре́сник. – Минеться?! – обурився Магера. – Та я не тому, що Домінка моя похресниця, але що се за спосіб? Чотири роки зводив [Ланович] дівчину, а тепер бере Милянову! (О. Маковей). Словник української мови у 20 томах
- похресниця — Похре́сниця, -ці ж. Крестница. Камен. у. Словник української мови Грінченка