1. Словник української мови в 11 томах

похрумкувати

ПОХРУ́МКУВАТИ, ую, уєш, недок., перех. і неперех., розм. Те саме, що похру́мувати.

Вигріб [Марко] паличкою кілька картоплин, обчистив їх ножем від попелу і став їсти, смачно похрумкуючи підпеченою шкіркою (Тют., Вир, 1964, 16).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. похрумкувати — похру́мкувати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. похрумкувати — див. їсти Словник синонімів Вусика
  3. похрумкувати — -ую, -уєш, недок., перех. і неперех., розм. Те саме, що похрумувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. похрумкувати — ПОХРУ́МКУВАТИ, ую, уєш, недок., що і без прям. дод., розм. Те саме, що похру́мувати. Вигріб [Марко] паличкою кілька картоплин, обчистив їх ножем від попелу і став їсти, смачно похрумкуючи підпеченою шкіркою (Григорій Тютюнник). Словник української мови у 20 томах