1. Словник української мови в 11 томах

похрускувати

ПОХРУ́СКУВАТИ, ую, уєш, недок. Хрускати стиха або час від часу.

Похрускують перші скельця легенького льодку понад самими берегами… (Ільч., Серце жде, 1939, 135);

Дівчина глибоко схвильована, вона важко дихає, нервово похрускує пальцями (Чаб., Балкан. весна, 1960, 136).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. похрускувати — похру́скувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. похрускувати — див. звучати Словник синонімів Вусика
  3. похрускувати — -ую, -уєш, недок. Хрускати стиха або час від часу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. похрускувати — ПОХРУ́СКУВАТИ, ую, уєш, недок. Хрускати стиха або час від часу. Похрускують перші скельця легенького льодку понад самими берегами... (О. Ільченко); Дівчина глибоко схвильована, вона важко дихає, нервово похрускує пальцями (М. Чабанівський). Словник української мови у 20 томах