1. Словник української мови в 11 томах

поцокувати

ПОЦО́КУВАТИ, ую, уєш, недок. Цокати стиха або час від часу.

Ходила [Мася], погойдуючись та підківками поцокуючи (Свидн., Люборацькі, 1955, 80);

Двоє добрих коней визирали з стайні, поцокуючи оздобленими обротьками (Чаб., Балкан. весна, 1960, 62).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поцокувати — поцо́кувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. поцокувати — див. звучати Словник синонімів Вусика
  3. поцокувати — -ую, -уєш, недок. Цокати стиха або час від часу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. поцокувати — ПОЦО́КУВАТИ, ую, уєш, недок. Цокати стиха або час від часу. Ходила [Мася], погойдуючись та підківками поцокуючи (А. Свидницький); Двоє добрих коней визирали з стайні, поцокуючи оздобленими обротьками (М. Чабанівський). Словник української мови у 20 томах
  5. поцокувати — Поцо́кувати, -кую, -єш гл. Побрякивать. Ходила погойдуючись та підківками поцокуючи. Св. Л. 114. Словник української мови Грінченка