поцілуватися
ПОЦІЛУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся. Док. до цілува́тися.
Він тричі, як перед говінням, поцілувався з нею, приклав холодні губи до чола дитини (Коцюб., II, 1955, 103);
Давні знайомі аж поцілувалися на радощах (Мак., Вибр., 1954, 337);
У хвилину затишшя перев’язали товаришеві рани, поцілувалися на щастя, хоч ніхто не сподівався лишитися живим (Ю. Янов., II, 1954, 137).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поцілуватися — поцілува́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- поцілуватися — [поц'ілуватиес'а] -уйус'а, -уйеіс':а, -уйеіц':а, -уйуц':а Орфоепічний словник української мови
- поцілуватися — -уюся, -уєшся. Док. до цілуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- поцілуватися — ПОЦІЛУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся. Док. до цілува́тися. Він тричі, як перед говінням, поцілувався з нею, приклав холодні губи до чола дитини (М. Коцюбинський); Давні знайомі аж поцілувалися на радощах (О. Словник української мови у 20 томах
- поцілуватися — Поцілуватися, -луюся, -єшся гл. Поцѣловаться. Поцілувались, попрощались. ЗОЮР. І. 73. Словник української мови Грінченка