1. Словник української мови в 11 томах

почапати

ПОЧА́ПАТИ, аю, аєш, док., розм. Піти, не твердо ступаючи.

Четвертий день був дуже сонячний, веселий. І Зінько мов побадьорішав: сам, не держачись навіть, почапав по хаті і вийшов на призьбу (Гр., II, 1963, 488);

У палітурні я віддав батькові Паньків сундучок, він почапав на своїх обрубках швидко і зник за ворітьми (Перв., Невигадане життя, 1958, 23);

— Спить, — сказав старий і вже певнішим кроком почапав до дверей (Вільде, Троянди.., 1961, 294).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. почапати — поча́пати дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. почапати — -аю, -аєш, док., розм. Піти, нетвердо ступаючи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. почапати — ПОЧА́ПАТИ, аю, аєш, док., розм. Піти, не твердо ступаючи. Четвертий день був дуже сонячний, веселий. І Зінько мов побадьорішав: сам, не держачись навіть, почапав по хаті і вийшов на призьбу (Б. Словник української мови у 20 томах
  4. почапати — Почапати, -паю, -єш гл. Пойти (старческой походкой). Словник української мови Грінченка