почасувати
ПОЧАСУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. і без додатка, рідко. Зачекати з чим-небудь, відкласти здійснення чогось.
[Калеб:] Браття, я б ще гадав йому [Річарду] почасувати — тож і Содому бог почасував — він, може, схаменеться (Л. Укр., III, 1952, 78).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- почасувати — почасува́ти дієслово доконаного виду зачекати з чимсь рідко Орфографічний словник української мови
- почасувати — -ую, -уєш, док., перех. і без додатка, рідко. Зачекати з чим-небудь, відкласти здійснення чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови
- почасувати — ПОЧАСУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., кого, що і без прям. дод., рідко. Зачекати з чим-небудь, відкласти здійснення чогось. [Калеб:] Браття, я б ще гадав йому [Річарду] почасувати – тож і Содому бог почасував – він, може, схаменеться (Леся Українка). Словник української мови у 20 томах