почахнути
ПОЧА́ХНУТИ, не, нуть; мин. ч. поча́х, ла, ло; док.
1. Захиріти, зів’янути (про багатьох або багато чого-небудь).
Поки рожі-мрії пахнуть, ти кохай, бо як від жури почахнуть, всьому край (У. Кравч., Вибр., 1958, 173).
2. Чахнути якийсь час.
Він збув корову, платив лікареві, викупляв ліки, ходила вона і по знахарях, та почахла з півроку і померла (Чорн., Визволення, 1949, 56).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- почахнути — поча́хнути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- почахнути — -не, -нуть; мин. ч. почах, -ла, -ло; док. 1》 Захиріти, зів'янути (про багатьох чи багато чого-небудь). 2》 Чахнути якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
- почахнути — ПОЧА́ХНУТИ, не, нуть; мин. ч. поча́х, ла, ло; док. 1. Захиріти, зів'янути (про багатьох або багато чого-небудь). Поки рожі-мрії пахнуть, ти кохай, бо як від жури почахнуть, всьому край (Уляна Кравченко). 2. Чахнути якийсь час. Словник української мови у 20 томах