1. Словник української мови в 11 томах

почерканий

ПОЧЕ́РКАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до почерка́ти.

Я схопив першу-ліпшу чужу рукопись [чужий рукопис] зо стола, всю почеркану моїми поправками (Л. Укр., III, 1952, 631);

Заглиблений у міркування, він навіть не примітив, що за столом, схилившись над синім папером, симетрично почерканим білими рисками, стояли Огей, Титан і вчорашній знайомий (Досв., Вибр., 1959, 327).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. почерканий — поче́рканий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. почерканий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до почеркати. || почеркано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. почерканий — ПОЧЕ́РКАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до почерка́ти. Я схопив першу-ліпшу чужу рукопись [чужий рукопис] зо стола, всю почеркану моїми поправками (Леся Українка); Заглиблений у міркування, він навіть не примітив, що за столом, схилившись над синім папером... Словник української мови у 20 томах