почесно
ПОЧЕ́СНО. Присл. до поче́сний.
Черниш поставив його на перший взвод, яким раніше сам командував. Для Сагайди це було почесно і неабияк тішило його самолюбство (Гончар, III, 1959, 389);
Працювати в одній з галузей основних потреб людини так само почесно та цікаво, як і в усіх інших (Коз., Листи.., 1957, 139).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- почесно — поче́сно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- почесно — Присл. до почесний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- почесно — ПОЧЕ́СНО. Присл. до поче́сний. Черниш поставив його на перший взвод, яким раніше сам командував. Для Сагайди це було почесно і неабияк тішило його самолюбство (О. Гончар); Працювати в одній з галузей основних потреб людини так само почесно та цікаво, як і в усіх інших (В. Козаченко). Словник української мови у 20 томах