починання
ПОЧИНА́ННЯ, я, с. Розпочата кимсь робота, справа (перев. новаторського, пошукового характеру).
Віки говорять.. Але від них величніше гримить Те явлене в сьогоднішнім майбутнє, Яке проймає кожну мисль, і мить, І починання кожне всемогутнє (Бажан, Роки, 1957, 226);
Максим Горький.. благословив новаторські починання молодого Павла Тичини (Рад. літ-во, 3, 1967, 81);
// Захід, що викликає загальне схвалення й наслідування; ініціатива.
В шуканні кожнім, в кожнім починанні Наш комсомол у першому ряду (Дор., Єдність, 1950, 11);
У ході змагання народжуються нові й нові чудові патріотичні починання (Ком. Укр., 11, 1968, 15).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- починання — почина́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- починання — див. початок Словник синонімів Вусика
- починання — -я, с. Розпочата кимсь робота, справа (перев. новаторського, пошукового характеру). || Захід, що викликає загальне схвалення й наслідування; ініціатива. Великий тлумачний словник сучасної мови
- починання — ПОЧИНА́ННЯ, я, с. Розпочата кимсь робота, справа (перев. новаторського, пошукового характеру). Віки говорять .. Але від них величніше гримить Те явлене в сьогоднішнім майбутнє, Яке проймає кожну мисль, і мить, І починання кожне всемогутнє (М. Словник української мови у 20 томах
- починання — ПОЧИ́Н (перший крок у якій-небудь справі, який хтось здійснює), ПОЧИНА́ННЯ, ІНІЦІАТИ́ВА. Сьогодні сяйвом аметистів сіяє Кам'янка й Тульчин: в гарячій змозі декабристів і твій (Пушкіна) гарячий був почин (П. Словник синонімів української мови
- починання — Почина́ння, -ння, -нню, в -нні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- починання — Почина́ння, -ня с. Начинаніе. К. ЦН. 241. Словник української мови Грінченка