1. Словник української мови в 11 томах

почислити

ПОЧИ́СЛИ́ТИ, и́слю́, и́сли́ш, перех. Док. до чи́сли́ти 1.

Мабуть, усі ви, діточки, бачили годинник; можете дізнатись, глянувши на нього.., котра година, можете почислити кожну хвилину (Коцюб., III, 1956, 7);

Лікар тим часом укладав одиниці, п’ятки, десятки, сотні і тисячі окремими купками, щоби легше було їх почислити разом (Мак., Вибр., 1954, 343);

Та хто твої [А. Бучмо] почислить ролі?.. (Рильський, III, 1961, 91).

◊ Почи́сли́ти ко́сті кому — побити кого-небудь.

А коли би такий новак упирався і хотів крутитися по торговиці на власну руку, то їм [старшим баришівникам].. нічого не значило де-будь у затиллю почислити йому кості (Фр., VIII, 1952, 355).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. почислити — почи́слити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. почислити — Почи́слити. Порахувати, полічити. Ніч була така ясна, що можна було з легкістю виразно почислити дрібне листя вишневих дерев, що здіймалися довкола нужденної хатини (Коб., Земля, 398). Українська літературна мова на Буковині
  3. почислити — -ислю, -ислиш, перех. Док. до числити 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. почислити — ПОЧИ́СЛИТИ, и́слю́, и́сли́ш, що. Док. до чи́слити 1. Мабуть, усі ви, діточки, бачили годинник; можете дізнатись, глянувши на нього.., котра година, можете почислити кожну хвилину (М. Словник української мови у 20 томах
  5. почислити — РАХУВА́ТИ (називати числа в послідовному порядку; визначати кількість, суму), ЛІЧИ́ТИ, ВИЛІ́ЧУВАТИ, ЗЛІ́ЧУВАТИ розм., ЧИ́СЛИТИ розм.; ПЕРЕРАХО́ВУВАТИ (встановлювати кількість когось, чогось). — Док.: порахува́ти, зрахува́ти діал. Словник синонімів української мови
  6. почислити — Почислити, -лю, -лиш гл. Посчитать. Пан почислив і питає: кілько тобі плугів ше дати? Гн. І. 126. Словник української мови Грінченка