1. Словник української мови в 11 томах

почмихування

ПОЧМИ́ХУВАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. почми́хувати і звуки, утворювані цією дією.

З печі почулося невдоволене почмихування (Логв., Давні рани, 1961, 153);

Звідти [з вокзалу] доносились перегуки поїздів, важке почмихування паровозів (Цюпа, Грози.., 1961, 198).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. почмихування — почми́хування іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. почмихування — -я, с., розм. Дія за знач. почмихувати і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. почмихування — ПОЧМИ́ХУВАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. почми́хувати і звуки, утворювані цією дією. З печі почулося невдоволене почмихування (В. Логвиненко); Звідти [з вокзалу] доносились перегуки поїздів, важке почмихування паровозів (І. Цюпа). Словник української мови у 20 томах