1. Словник української мови в 11 томах

пошарпати

ПОША́РПАТИ, аю, аєш, док., перех.

1. Подерти, пошматувати (одяг, папір, книжку і т. ін.).

Голодне товариство миттю випило воду і розхапало сухарі, аж торбинку пошарпали на шматки (Стор., І, 1957, 391);

Була хвиля, коли хотіла [пані Міхонська] зараз же розірвати письмо, прочитати, пошарпати на куснички (Фр., III, 1950, 439);

*Образно. Ні, то сміявся не хлопчик-поводар, то сміялася його устами вся громада,.. що продала свою совість за чотири цебри, обікрала, знищила, пошарпала долю сироти (Л. Янов., І, 1959, 306).

2. Обтріпати, пошкодити (про вітер, дощ, негоду і т. ін.).

На горищі загупав ногами батько. Мабуть, лагодить острішок, що його пошарпав вітер (Чорн., Визвол. земля, 1950, 8);

Школо моя! Радість моя! Невпізнанною зробили тебе роки, пошарпали тебе негоди (Збан., Малин. дзвін, 1958, 3).

3. перен., розм. Завдати матеріальних збитків; пограбувати.

Марусяк.. ограбував пару менших дворів, війта одного пошарпав (Хотк., II, 1966, 180);

// Учинити набіг, збройний напад на кого-, що-небудь.

— Що ж, Іване, — сказав тихо Підіпригора, — може, татарву пошарпаємо? .. — Ні! Без повеління гетьманового таке чинити не слід (Рибак, Переясл. Рада, 1953, 178);

— Здається, наше панство трохи пошарпало його хутір? — спитав Потоцький (Тулуб, Людолови, І, 1957, 271).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пошарпати — поша́рпати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. пошарпати — -аю, -аєш, док., перех. 1》 Подерти, пошматувати (одяг, папір, книжку і т. ін.). 2》 Обтріпати, пошкодити (про вітер, дощ, негоду і т. ін.). 3》 перен., розм. Завдати матеріальних збитків; пограбувати. || Учинити набіг, збройний напад на кого-, що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пошарпати — ПОША́РПАТИ, аю, аєш, док., кого, що. 1. Подерти, пошматувати (одяг, папір, книжку і т. ін.). Голодне товариство миттю випило воду і розхапало сухарі, аж торбинку пошарпали на шматки (О. Словник української мови у 20 томах
  4. пошарпати — Пограбувати, обібрати. Словник застарілих та маловживаних слів
  5. пошарпати — ШКО́ДИТИ чому (бути шкідливим перев. для здоров'я людей, тварин, росту рослин), ЗАШКО́ДЖУВАТИ рідше, ВА́ДИТИ, ПІДРИВА́ТИ що, ПІДКО́ШУВАТИ що, ПІДСІКА́ТИ що, ПІДТИНА́ТИ що, ПІДТО́ЧУВАТИ що, ПІДРІ́ЗУВАТИ (ПІДРІЗА́ТИ) що, розм., ЗАВГО́РЮВАТИ діал. Словник синонімів української мови
  6. пошарпати — Пошарпати, -паю, -єш гл. 1) Изорвать, растерзать. Торбинку пошарпали на шматки. Стор. МПр. 113. 2) Потрепать, потерзать, потормошить (кого). Зацькувала псами, пси її дуже пошарпали. ЕЗ. V. 216. Словник української мови Грінченка