пошепт
ПО́ШЕПТ, у, ч., рідко.
1. Те саме, що ше́піт.
*Образно. Київ.. стрів Дорку тихим пошептом каштанів (Ю. Янов., Мир, 1956, 72).
2. Перешіптування.
— Чув я — кипить в громаді, Пошепти грізні пішли: «Вбиймо пана! Все одно нам! Нема правди на землі!» (Фр., X, 1954, 246).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пошепт — по́шепт іменник чоловічого роду рідко Орфографічний словник української мови
- пошепт — див. шепіт Словник синонімів Вусика
- пошепт — -у, ч., рідко. 1》 Те саме, що шепіт. 2》 Перешіптування. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пошепт — ПО́ШЕПТ, у, ч., рідко. 1. Те саме, що ше́піт. * Образно. Київ .. стрів Дорку тихим пошептом каштанів (Ю. Яновський). 2. Перешіптування. – Чув я – кипить в громаді, Пошепти грізні пішли: “Вбиймо пана! Все одно нам! Нема правди на землі!” (І. Франко). Словник української мови у 20 томах