1. Словник української мови в 11 томах

поширювач

ПОШИ́РЮВАЧ, а, ч. Той, хто поширює що-небудь.

Розправлялись козаки й міщани з активними поширювачами уніатства (Іст. УРСР, І, 1953, 191);

// Про будь-який об’єкт, що сприяє поширенню чого-небудь.

Зростає роль преси як збирача і поширювача зразків комуністичної праці (Ком. Укр., 4, 1962, 65);

Бур’яни є поширювачами шкідників і хвороб культурних рослин (Хлібороб Укр., 1, 1965, 8).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поширювач — поши́рювач іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. поширювач — -а, ч. Той, хто поширює що-небудь. || Про будь-який об'єкт, що сприяє поширенню чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поширювач — ПОШИ́РЮВАЧ, а, ч. Той, хто поширює що-небудь. Розправлялись козаки й міщани з активними поширювачами уніатства (з наук. літ.); // Про будь-який об'єкт, що сприяє поширенню чого-небудь. Бур'яни є поширювачами шкідників і хвороб культурних рослин (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах