1. Словник української мови в 11 томах

пошитися

ПОШИ́ТИСЯ¹ див. пошива́тися.

ПОШИ́ТИСЯ², и́ється, док. Бути пошитим.

Одне слово, пошились штани… На роговім гудзику, збірка до збірки (Вишня, І, 1956, 79).

ПОШИ́ТИСЯ³, и́ється, док., розм. Швидко, непомітно пробігти, прошмигнути.

Паска була сливе порожня, і всередині зацвіла, ще й, неначе на сміх, з неї вискочила миша й пошилась в траву (Н.-Лев., III, 1956, 206);

// Непомітно піти, втекти.

Один піп все одну й ту ж саму говорив промову, і коли вже, бувало, заведе від Адама, то миряни добре знали, що воно далі буде, й помаленьку всі один за одним і пошиються з церкви (Україна.., І, 1960, 125);

// Повитися (про дорогу).

Дорога пошилась в гущавину (Н.-Лев., III, 1956, 144).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пошитися — поши́тися 1 дієслово доконаного виду ставати належним до якоїсь групи, прошарку розм., ірон. поши́тися 2 дієслово доконаного виду бути пошитим поши́тися 3 дієслово доконаного виду прошмигнути розм. Орфографічний словник української мови
  2. пошитися — I див. пошиватися. II -иється, док. Бути пошитим. III -иється, док., розм. Швидко, непомітно пробігти, прошмигнути. || Непомітно піти, втекти. || Повитися (про дорогу). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пошитися — ПОШИ́ТИСЯ¹ див. пошива́тися. ПОШИ́ТИСЯ², и́ється, док. Бути пошитим. Одне слово, пошились штани... На роговім гудзику, збірка до збірки (Остап Вишня). ◇ (1) Поши́тися в соба́чу шку́ру, грубо. – стати злим, недоброзичливим, несправедливим і т. ін. Словник української мови у 20 томах
  4. пошитися — поши́тися в ду́рні, несхв. Дати себе обманути; бути ошуканим. Аж тепер зрозуміли всі, що пошилися у дурні, але було вже пізно (Нар. опов.); (Кукса:) Пошилися в дурні обоє, треба вже мовчать (М. Фразеологічний словник української мови
  5. пошитися — Поши́тися, -ши́юся, -єшся гл. 1) Сшить. Пошилася сорочка. 2) Лѣзть, проскальзывать, шнырнуть. Звідтіль майнула зелена ящірка і пошилась поміж калачиками й шпоришом. Левиц. Пов. 334. 3) — у кого, між кого. Превратиться въ кого. Ти... Словник української мови Грінченка