пошкарублий
ПОШКАРУ́БЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до пошкару́бнути.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пошкарублий — пошкару́блий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- пошкарублий — див. шершавий Словник синонімів Вусика
- пошкарублий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до пошкарубнути. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пошкарублий — ПОШКАРУ́БЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до пошкару́бнути. Босяка, з високими костурами вкриває він раненими ногами пошкарубле каміння (М. Івченко). Словник української мови у 20 томах