1. Словник української мови в 11 томах

пошматаний

ПОШМА́ТАНИЙ, а, е, діал., рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до пошмата́ти.

Одежина на йому пошматана, пика заросла, суха, як скіпка, голова закустрана, нечесана (Мирний, III, 1954, 389);

Мирон, хапаючись, почав натягати свою пошматану «кухвайку» (Головко, І, 1957, 135).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пошматаний — пошма́таний дієприкметник діал. Орфографічний словник української мови
  2. пошматаний — -а, -е, діал., рідко. Дієприкм. пас. мин. ч. до пошматати. || пошматано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пошматаний — ПОШМА́ТАНИЙ, а, е, діал., рідко. Дієпр. пас. до пошмата́ти. Одежина на йому пошматана, пика заросла, суха, як скіпка, голова закустрана, нечесана (Панас Мирний); Мирон, хапаючись, почав натягати свою пошматану “кухвайку” (А. Головко). Словник української мови у 20 томах