1. Словник української мови в 11 томах

пошрамований

ПОШРАМО́ВАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до пошрамува́ти.

Неподалік.. сиділо троє, з виду студенти — дві дівчини і хлопець з рюкзаком, славний такий хлопець, тільки обличчя чимось пошрамоване (Гончар, Тронка, 1963, 291);

Тепер Шаптала побачив нарешті комендантове обличчя. Воно мало тільки одну половину. Друга половина була вщент знівечена, пошрамована, пошматована, порубцьована (Загреб., Спека, 1961, 8);

// пошрамо́вано, безос. присудк. сл.

У тих-то случаях [випадках] пошрамовано його, вздовж і впоперек, що козаки, як прозвали його Шрамом, то й забули реєстрове його прізвище (П. Куліш, Вибр., 1969, 53).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пошрамований — пошрамо́ваний дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. пошрамований — -а, -е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до пошрамувати. || пошрамовано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пошрамований — ПОШРАМО́ВАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. до пошрамува́ти. Неподалік .. сиділо троє, з виду студенти – дві дівчини і хлопець з рюкзаком, славний такий хлопець, тільки обличчя чимось пошрамоване (О. Гончар); Тепер Шаптала побачив нарешті комендантове обличчя. Словник української мови у 20 томах