1. Словник української мови в 11 томах

пощадок

ПОЩА́ДОК, дку, ч., діал. Пощада.

Без поща́дку — немилосердно.

Сонце світило каламутними, рудими проміннями, пекло та смалило без пощадку (Крим., Вибр., 1965, 414).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пощадок — поща́док іменник чоловічого роду діал. Орфографічний словник української мови
  2. пощадок — -дку, ч., діал. Пощада. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пощадок — ПОЩА́ДОК, дку, ч., діал. Пощада. (1) Без поща́дку – немилосердно. Сонце світило каламутними, рудими проміннями, пекло та смалило без пощадку (А. Кримський). Словник української мови у 20 томах