1. Словник української мови в 11 томах

поїжджанин

ПОЇЖДЖА́НИН, а, ч., заст. Учасник весільного поїзда.

Поїжджани сідають на лавах. Тетеря [прізвище] з боярином на першому місці. Дружки співають ласкаво, на мир (Н.-Лев., II, 1956, 428);

Ти прости, пробач, коханий мій,.. Завтра мають поїжджани буть, Повезуть мене вінчатися (Перв., Слов. балади, 1946, 43).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поїжджанин — поїжджа́нин іменник чоловічого роду, істота учасник весільного поїзда Орфографічний словник української мови
  2. поїжджанин — -а, ч. Учасник весільного поїзда. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поїжджанин — ПОЇЖДЖА́НИН, а, ч., заст. Учасник весільного поїзда. Поїжджани сідають на лавах. Тетеря [прізвище] з боярином на першому місці. Дружки співають ласкаво, на мир (І. Нечуй-Левицький); Ти прости, пробач, коханий мій, .. Завтра мають поїжджани буть, Повезуть мене вінчатися (Л. Первомайський). Словник української мови у 20 томах
  4. поїжджанин — Поїжджа́нин, -на; -джа́ни, -джа́н Правописний словник Голоскевича (1929 р.)