1. Словник української мови в 11 томах

по-людськи

ПО-ЛЮ́ДСЬКИ, присл. Те саме, що по-лю́дському.

Куплю собі.. нову одежу та хоч уберуся по-людськи (Н.-Лев., II, 1956, 293);

— Вони [революціонери] хочуть, щоб усім людям по-людськи жилося, щоб усі мали свій шматок хліба (Стельмах, І, 1962, 143);

— Судія такий добродушний, говорив зо мною по-людськи, не кричав, не фукався (Фр., II, 1950, 348);

— Розкажи ти, пане Микито, мені по-людськи, а його [писаря] ніхто не второпа (Кв.-Осн., II, 1956, 215);

— Посидь, Левку, спокійно. — Ніби я бушую? — Не бушуєш, але й по-людськи не сидиш (Стельмах, І, 1962, 280);

Чоловік качався по двору й не по-людськи стогнав… (Мирний, II, 1954, 202).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. по-людськи — по-лю́дськи прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. по-людськи — пр., як належить <�личить, подобає, годиться>, як слід, як треба, добре; (ставитися) людяно. Словник синонімів Караванського
  3. по-людськи — присл. Те саме, що по-людському. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. по-людськи — ПО-ЛЮ́ДСЬКИ, присл. Те саме, що по-лю́дському. Куплю собі .. нову одежу та хоч уберуся по-людськи (І. Нечуй-Левицький); – Вони [революціонери] хочуть, щоб усім людям по-людськи жилося, щоб усі мали свій шматок хліба (М. Словник української мови у 20 томах
  5. по-людськи — ДО́БРЕ (так, як слід), ХО́РОШЕ, ГА́РНО, СЛА́ВНО, ГАРА́ЗД, ГО́ЖЕ, ВДА́ЛО (УДА́ЛО), ПО-ЛЮ́ДСЬКОМУ (ПО-ЛЮ́ДСЬКИ), ПОРЯ́ДНО рідше, ДО ЛА́ДУ́, НА СЛА́ВУ розм., ДОБРЯ́ЧЕ підсил. розм., ЗДО́РОВО розм., ЛА́ДНО розм., ЛЕ́ПСЬКО розм., ПО-БО́ЖОМУ розм., ФА́ЙНО діал. Словник синонімів української мови