по-моєму

ПО-МО́ЄМУ.

1. присл. Відповідно до моїх поглядів, думок, звичаїв і т. ін.

[Вівдя:] Щоб мій чоловік та не робив по-моєму? (Кроп., II, 1958, 127);

— Газдо,.. беріть дев’яносто і скидайте дрова. То буде і не по-вашому, і не по-моєму (Томч., Жменяки, 1964, 91).

2. у знач. вставн. сл. Уживається для вираження ставлення 1-ої особи до висловлюваного.

Для неї, по-моєму, велика шкода, що вона не пішла на ширшу дорогу, а зачинилась у сім’ї (Л. Укр., V, 1956, 162);

Як він може бути.. іноді занадто принциповим, а іноді просто безпорадним, як дитина. Тут, по-моєму, непослідовність сили волі (Тют., Вир, 1964, 138).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. по-моєму — по-мо́єму прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. по-моєму — 1》 присл. Відповідно до моїх поглядів, думок, звичаїв і т. ін. 2》 у знач. вставн. сл. Уживається для вираження ставлення 1-ї особи до висловлюваного. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. по-моєму — По-мо́єму, по-мо́му, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. по-моєму — ПО-МО́ЄМУ. 1. присл. Відповідно до моїх поглядів, думок, звичаїв і т. ін. [Вівдя:] Щоб мій чоловік та не робив по-моєму? (М. Кропивницький); – Ґаздо, .. беріть дев'яносто і скидайте дрова. То буде і не по-вашому, і не по-моєму (М. Томчаній). 2. у знач. Словник української мови у 20 томах