по-руськи
ПО-РУ́СЬКИ, присл., рідко.
1. Те саме, що по-росі́йськи.
Хазяїн чех, що говорить по-руськи (Коцюб., III, 1956, 322);
Вона по-руськи кепсько знала, Журналів наших не читала, І для думок та почуттів Їй бракувало рідних слів (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 80);
На обкладинці [журналу] по-руськи великими літерами було написано: «СССР на стройке» (Мур., Бук. повість, 1959, 106).
2. зах. Українською мовою.
Пізніше, по виході з війська, Федькович пізнав у Чернівцях русина-патріота П. Кобилянського, і той вмовив поета, що натуральніше русинові писати по-руськи (Л. Укр., VIII, 1965, 254).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- по-руськи — по-ру́ськи прислівник незмінювана словникова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
- по-руськи — присл., рідко. 1》 Те саме, що по-російськи. 2》 іст., зах. Українською мовою. Великий тлумачний словник сучасної мови
- по-руськи — ПО-РУ́СЬКИ, присл., рідко, розм. 1. Те саме, що по-росі́йськи. Хазяїн чех, що говорить по-руськи (М. Коцюбинський); Вона по-руськи кепсько знала, Журналів наших не читала, І для думок та почуттів Їй бракувало рідних слів (М. Рильський, пер. з тв. Словник української мови у 20 томах