по-сусідськи
ПО-СУСІ́ДСЬКИ, присл.
1. Те саме, шо по-сусі́дському.
[Митро(читає):] «..Лемки в сірих гунях по-сусідськи розмовляли з покутянами з-над Прута» (Фр., IX, 1952, 38);
Побратались вони [звірі], щоб по-сусідськи жить, Ніколи шкоди не чинить (Гл., Вибр., 1951, 110);
— Ранок добрий, Дорохтейовичу! Щось привіз?.. — Ні, так прийшов, по-сусідськи одвідати (Стельмах, Хліб.., 1959, 118).
2. рідко. Поруч, у сусідстві.
— Хлопці, в якій хаті командири зупинилися?.. — Тут, по-сусідськи (Тют., Вир, 1964, 353).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- по-сусідськи — по-сусі́дськи прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- по-сусідськи — присл. 1》 Те саме, що по-сусідському. 2》 рідко. Поруч, у сусідстві. Великий тлумачний словник сучасної мови
- по-сусідськи — ПО-СУСІ́ДСЬКИ, присл. 1. Те саме, що по-сусі́дському. [Митро (читає):] “.. Лемки в сірих гунях по-сусідськи розмовляли з покутянами з-над Прута” (І. Франко); Побратались вони [звірі], щоб по-сусідськи жить, Ніколи шкоди не чинить (Л. Словник української мови у 20 томах