по-хлоп’ячи

ПО-ХЛОП’Я́ЧИ, присл. Те саме, що по-хлопча́чому.

На юлицю [улицю] ходив [Ігнат] пісень співати, жартовав [жартував] з дівчатами по-хлоп’ячи (П. Куліш, Вибр., 1969, 271);

Молоденька, по-хлоп’ячи підстрижена дівчина глянула на засмучене обличчя Підіпригори (Стельмах, II, 1962, 231).